Звіт про конференцію 2013 року

IV Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне та майбутнє», яка проводиться під егідою МАА, відбулася 17-19 квітня в Дніпропетровську і зібрала близько 300 учасників – видатних розробників, учених зі світовим ім’ям, керівників підприємств галузі 22 країн, а також зацікавлену творчу молодь.

Традиційні організатори конференції – ДП «КБ «Південне», ДП «ВО «Південмаш», ДНУ ім. О. Гончара і ДКАУ. Захід проводять раз на два роки і він фіксує стан справ у галузі на цей час, а крім того формує цілі й завдання на перспективу. Конференція – не тільки лабораторія інновацій, але й потужна ділова площадка, що прискорює реалізацію проектів у галузі. Вона є необхідною платформою для погодження міжнародних планів і вирішення проблемних питань.

Помітна кількісна динаміка конференції: учасників, а відповідно і доповідей стає більше. Якщо в 2011 році в Дніпропетровськ прибули представники 18 країн, то зараз до них приєдналися представники ще чотирьох країн.

Доповіді на конференції заслуховували на засіданнях п’яти наукових секцій: «Сучасні і перспективні ракетно-космічні комплекси, РН, їх компоненти і системи», «Сучасні та майбутні космічні супутникові системи», «Перспективні ракетні двигуни й енергетичні установки», «Матеріали і технології», «Космос для людства».

Із привітальним словом до учасників конференції звернувся голова Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колєсніков. Зокрема, він сказав: «У 2012 році Україна ввійшла у двадцятку країн за кількістю запусків ракет і супутників. Наша держава одна з небагатьох, яка має можливість виготовляти космічні апарати і запускати їх у космос. І левова частка в їх виготовленні належить КБ «Південне» і Південмашу».

На відкритті конференції Генеральний конструктор – Генеральний директор КБП Олександр Дегтярев відзначив, що форум надає можливість трансформувати ділові, особистісні, наукові зв’язки в реальні контракти, які сприяють розробкам нових тем і напевно принесуть відчутну користь сотням українських підприємств, залучених до участі в кооперації щодо їх відпрацювання. Нові контракти дозволять модернізувати виробництва, створять високоінтелектуальні робочі місця. Завдання українських учених і промисловців, а також вищих державних органів влади – розвивати і поглиблювати міжнародне співробітництво, у тому числі опираючись на досвід, можливості і підтримку Міжнародної академії астронавтики (МАА).

Віце-президент МАА Хіроко Матсуо звернув увагу на можливість використовувати астероїди як джерело корисних ресурсів, необхідних мешканцям Землі, а також як «пересадну станцію» для польотів кораблів на Місяць і Марс. Але для втілення подібних сміливих фантазій і нестандартних ідей потрібно провести численні дослідження. За словами Х. Матсуо, ці напрямки досліджень дуже тісно пов’язані з національним престижем. І було б добре, якби Україна й інші космічні держави обрали для себе такий шлях.

Ідею освоєння і видобуток корисних ресурсів, зокрема нікелю, на астероїдах підтримав піклувальник Фонду Премії Роберта Хайнлайна Джон Хайтауер. Він також помітив, що потрібно більше приділяти уваги питанням одержання енергії з космосу. Ця енергія допоможе врятувати нашу планету від екологічних криз, що загострюються. Місія Фонду Р. Хайнлайна саме і полягає в тому, щоб надавати можливості молодим ученим для дослідної роботи у різних напрямках космічної тематики.

Зараз важливо заявити про свої наміри на наступний трирічний період. Україна активізувала свої зусилля у цьому напрямку, а також шукає підтримку з боку авторитетних учених інших країн.

Учасники конференції відзначили також, що весь попередній досвід красномовно говорить як про високу наукову якість форумів у Дніпропетровську, так і про високі організаторські здібності української сторони, що приймає, уміння створювати атмосферу щирості і привітної гостинності.

* * *

Під час Міжнародної космічної конференції було озвучено понад сто п’ятдесят доповідей на різні теми. На пленарному засіданні і потім під час роботи в секціях лунали українська, російська мови, а також англійська, німецька, китайська, японська, естонська, французька і багато інших, але це не стало перешкодою для плідних дискусій і пошуку шляхів вирішення тих чи інших проблем у найбільшій кооперації країн Європи, Азії, США, Південної Америки, Близького і Далекого Сходу.

Генеральний директор Федерального державного унітарного підприємства «Исследовательский центр имени      М.В. Келдыша», академік Російської академії наук А. Коротєєв (РФ) зосередив увагу на розвитку нового етапу в космічній енергетиці, детально зупинившись, зокрема, на плюсах і мінусах використання ядерної енергії. Директор представництва ДП «КБ «Південне» у Брюсселі О. Венцковський привернув увагу докладною доповіддю про процеси розвитку космічних проектів у Європі та участь  у ряді з них українських підприємств. Учасники конференції з інтересом заслухали доповідь заступника Генерального конструктора ДП «КБ «Південне» з наукової і навчальної роботи О. Новикова «Взаємодія науки, промисловості й освіти під час розробляння РКТ» – про вдосконалення співробітництва наукових і виробничих кіл, націлених на одержання якісного космічного продукту.

Проблеми антиастероїдного захисту Землі порушив у своїй доповіді Генеральний директор Центру планетарного захисту О. Зайцев (РФ), запропонувавши об’єднати зусилля провідних космічних держав для створення міжнародної системи планетарного захисту «Цитадель».

Головний конструктор космічних апаратів ДП «КБ «Південне» О. Макаров розповів про створення в Україні власної національної супутникової системи зв’язку «Либідь», роботу над якою планується завершити в 2013 р.

Виведення його на орбіту забезпечить пряму трансляцію цифрового телебачення і швидкісний інтернет-доступ у країнах Східної Європи, частині Азії і на Близькому Сході.

Чимало вчених різних країн присвятили свої доповіді питанням створення космічних систем дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), необхідності використання екологічно чистих і безпечних видів ракетного палива, боротьбі із вже існуючим космічним сміттям і проектуванню таких космічних апаратів, які після закінчення строку служби не стануть загрозою для інших об’єктів, що діють. До найбільш актуальних можна віднести і тему розвитку космічної галузі в ряді невеликих країн, які раніше ніколи не займалися космосом (наприклад, Естонія) або недавно долучили «космос» до найважливіших державних стратегічних завдань (Республіка Казахстан).

Конференція ще раз підтвердила свій статус представницького і масштабного міжнародного форуму, який сприяє об’єднанню зусиль світового співтовариства в поступальному русі вперед в освоєнні космічного простору.