VII Міжнародна конференція
«Космічні технології: сучасне та майбутнє»

ЩОДЕННИК КОНФЕРЕНЦІЇ

24/05/2019

Четвертий, заключний день роботи

Однією зі значних подій четвертого дня конференції стало засідання круглого стола ректорів провідних закладів вищої освіти України «Університетська наука — космосу». Його учасниками стали голова Державного космічного агентства України, академіки НАН України, керівники КБ «Південне» і ЗВО – флагманів підготовки спеціалістів для машинобудування: Запорізького національного технічного університету, Українського державного хіміко-технологічного університету, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Національної металургійної академії України, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

На засіданні було відзначено, що спільну роботу КБ «Південне» і заклади вищої освіти України здійснюють згідно з Генеральною угодою про спільні дослідження у галузі створення ракетно-космічної техніки, укладеною в лютому 2013 року. За шість років у рамках цієї угоди виконано роботи на загальну суму 40 мільйонів гривень, розроблено більше 100 науково-технічних звітів, вирішено комплекс питань щодо створення сучасних конкурентоспроможних зразків ракетно-космічної техніки, зокрема:

  • розроблено метод визначення і підтвердження терморозміростабільності конструкцій космічних апаратів, побудований на використанні лазерно-оптичних приладів;
  • розроблено методику визначення рівня газовиділення неметалевих матеріалів під час випробування в умовах низького вакууму (10-3Па) за ECSS-Q-ST-70-02C;
  • відпрацьовано блоки аміачної рушійної установки (АРУ) і АРУ в цілому на робочому тілі, а також методику заправлення АРУ;
  • виміряно електродинамічні характеристики шарів багатофункціонального радіопоглинального покриття;
  • випущено вихідні дані для розроблення проектної документації на створення виробничо-експериментального комплексу з виготовлення дисперсного порошку алюмінію, а також фероцену та його похідних для компонентів твердого ракетного палива;
  • розроблено технологію 3D-друку композиційних матеріалів, відповідно до якої виготовлено дослідні зразки з вуглецевих фланців;
  • відпрацьовано технологію нанесення внутрішнього теплозахисного покриття типу НТЗП-В на натурні вузли та ін.

Учасники круглого стола «Університетська наука — космосу» обговорили проблеми сучасної системи освіти, яку, за словами члена Президії НАН України, директора Головної астрономічної обсерваторії академіка НАН України Ярослава Яцківа, можна охарактеризувати, як «деградацію фізико-математичної освіти». Як стверджують ректори технічних закладів вищої освіти, випускників сучасних шкіл доводиться протягом цілого семестру «доучувати до рівня колишніх десятикласників». Така ситуація не може не викликати тривоги. Тому учасники круглого стола вирішили направити уряду звернення про поліпшення системи підготовки висококваліфікованих спеціалістів для машинобудування. Представники закладів вищої освіти підготують свої пропозиції, на основі яких буде складено загальний документ для передачі у відповідне відомство.

Також під час засідання круглого стола обговорювали можливості дуальної освіти для космічної галузі, відповідний досвід українських закладів вищої освіти і пропозиції щодо подальшої взаємодії у сфері підготовки спеціалістів. Зокрема, відзначено, що у зв’язку зі значним розширенням можливостей співпраці, а саме встановленням у ​​КБ «Південне» найпотужнішого в Україні суперкомп’ютера і введенням сучасного виробничого устаткування, з’являються нові перспективи і напрями взаємодії, можливий вихід на новий рівень співпраці щодо створення сучасних конкурентоспроможних зразків ракетно-космічної техніки.

Крім того, ректор ДНУ ім. О. Гончара Микола Поляков вручив мантію почесного доктора університету Генеральному директору КБ «Південне» академіку НАНУ Олександру Дегтяреву.

Підсумки проведення конференції підбито на заключному пленарному засіданні. Зокрема, учасники конференції обговорили роботу секцій.

Секція 1. «Сучасні та перспективні ракетно-космічні комплекси, ракети-носії, їх компоненти та системи». На секції було заслухано 50 доповідей вчених з Великобританії, США, України і Південної Кореї. «Автори подали широке коло проблем розроблення РКТ, прикладних наукових досліджень, перспектив засобів виведення і систем, узагальнення досвіду наукових і практичних робіт. Серед них — нові технічні рішення для існуючих ракетних систем і ракет-носіїв, аналіз стану і напряму модернізації ракет-носіїв і систем», — охарактеризував роботу секції її голова — перший заступник Генерального конструктора-Генерального директора з організаційно-технічних питань Олександр Мащенко.

Секція 2. «Сучасні та майбутні космічні супутникові системи, технічний вигляд сучасних супутників і космічних апаратів». У роботі секції взяли участь 97 осіб, заслухано 78 доповідей, у зв’язку з великою кількістю учасників було організовано підсекцію «Космічні дослідження». Керівник секції — головний конструктор і начальник проектно-конструкторського бюро космічних апаратів, комплексів і систем Володимир Маслєй повідомив, що до публікації буде рекомендовано 7 доповідей.

Секція 3. «Перспективні ракетні двигуни та енергетичні установки».  Голова секції — заступник начальника проектно-конструкторського бюро з розроблення ракетних двигунів Володимир Шульга відзначив, що на цій конференції було 22 доповіді — менше ніж на минулій. Основними доповідачами були працівники КБП, ДНУ ім. О. Гончара й Інституту технічної механіки. У роботі секції взяли участь 47 осіб.

Секція 4. «Матеріали і технології». За словами керівника секції — начальника комплексу перспективних матеріалів і технологій Олександра Потапова, секція працювала активно, у ній брали участь 61 особа, у тому числі шість іноземних вчених — з Бєларусі, Німеччини, Італії й Іспанії. Заслухано 52 доповіді, з них до публікації рекомендовано 7.

Секція 5. «Космос для людства». Про роботу секції доповів заступник її голови співробітник НЦАОМУ Ірина Федоренко. На секцію було подано 23 доповіді, більшість з яких підготували працівники КБП, університетів Дніпра і коледжу ракетно-космічного машинобудування. До публікації рекомендовано 3 доповіді. Значний інтерес і живу дискусію викликали доповіді гостей з Прибалтики і Мексики. Обговорено сучасні системи керування, керування якістю, стандартизацію, автоматизацію, сонячну активність, діагностику метеоритів, соціальні аспекти освоєння космосу. Майже третину доповідей було присвячено проблемам підготовки і перепідготовки кадрів для аерокосмічної галузі. Учасники секції подали пропозицію на наступній конференції створити підсекцію, присвячену цим питанням.

Секція 6. «Наземні комплекси, стартове обладнання та їх експлуатація». Учасники секції заслухали 25 доповідей, з якими виступили спеціалісти з КБП, Інституту технічної механіки, Інституту транспортних систем і технологій НАНУ, Харківського національного університету. Як доповів заступник голови секції — головний конструктор КБ з системного проектування ракет і космічних комплексів Максим Дегтярьов, «усі доповіді мали глибокий науковий і — особливо відзначимо — прикладний характер». Особливий інтерес викликала група доповідей, присвячена питанням дослідження оптимізації і вдосконалення числових методів обчислення газодинамічного, аеродинамічного й акустичного впливу на стартове устаткування, технологічне устаткування стартового комплексу. Були цікаві доповіді, присвячені різним питанням вибору архітектури як комплексу в цілому, так і окремих систем щодо створення наземних комплексів для малих і надмалих ракет-носіїв. До публікації рекомендовано 4 доповіді. Максим Дегтярьов особливо відзначив, що більшість поданих ідей у найближчий час може знайти практичне застосування у розробках як КБП, так і інших організацій.

Секція 7. «Дослідження Місяця і асоціація «Місячне селище». На цій секції, про роботу якої доповідав її голова — заступник Генерального конструктора з наукової і навчальної роботи Олександр Кашанов, виступали доповідачі з Придніпровської академії будівництва та архітектури, КБП, Інституту термоелектрики НАН України (Івано-Франківськ), Інституту технічної механіки, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту ботаніки, ДНУ ім. О. Гончара, Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, а також два іноземних гостя — з Кувейту і США.

Завершуючи роботу конференції, Генеральний директор КБ «Південне» Олександр Дегтярев сказав: «Ми починали з чотирьох секцій, зараз їх сім. Зростає кількість зарубіжних учасників. Проведено багато двосторонніх зустрічей. Конференція набирає темпу й сили».

Учасники VII Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне та майбутнє» ухвалили підсумковий документ, у якому, зокрема, відзначено, що на цьому науковому форумі вдалося створити особливу атмосферу активності та консолідації творчої енергії учасників. У документі підкреслено актуальність, результативність і необхідність розширення спільних досліджень, які проходять у рамках Генеральної угоди між МАА, НАНУ і КБП. Учасники конференції відзначили першорядне значення консолідації зусиль світових ракетно-космічних компаній і вчених у питаннях досліджень і практичного освоєння далекого космосу, прогнозування і запобігання глобальним природним катаклізмам і явищам, пов’язаним з космосом і діяльністю людини. Рекомендовано продовжити практику проведення міжнародних конференцій і робочих зустрічей спеціалістів під егідою МАА. Наступну, VIII конференцію «Космічні технології: сучасне та майбутнє» заплановано провести в Дніпрі у травні 2021 року.

На підсумковому пленарному засіданні також було анонсовано святкування 50-річчя від дня запуску першого супутника міжнародної космічної програми «Інтеркосмос», учасниками якої стали 28 країн. КА «Інтеркосмос-1», створений у КБ «Південне», вивела на навколоземну орбіту ракета-носій 63С1 виробництва КБП з космодрому Капустин Яр 14 жовтня 1969 року (до речі, це був 67-й космічний апарат, розроблений на той час у КБП і виготовлений на Південмаші).


23/05/2019   Третій день работы конференции


22/05/2019   Другий день роботи конференції


21/05/2019   Перший день роботи конференції


21/05/2019   Відкриття 7-ї Міжнародної наукової конференції «Космічні технології: сучасне та майбутнє»


21/05/2019   Початок першого дня 7-й Міжнародній науковій конференції